розпрасований
розпрасо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрасувати.
|| розпрасовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозпрасо́ваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розпрасувати.
|| розпрасовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови