розряджати
розряджа́ти
I -аю, -аєш, недок., розрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех.
1》 Виймати заряд із вогнепальної зброї або з міни, бомби, снаряда і т. ін.
|| Звільняти зброю від заряду, стріляючи з неї.
2》 Позбавляти що-небудь електричного заряду.
3》 перен. Послабляти або ліквідувати напруженість чого-небудь.
II -аю, -аєш, недок., розрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех., розм.
Дуже гарно, пишно вбирати, одягати кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови