розрізнитися

розрізни́тися

див. розрізнюватися.

Значення в інших словниках

1. розрізнитися — розрізни́тися дієслово доконаного виду розлучитися рідко  Орфографічний словник української мови
2. розрізнитися — РОЗРІЗНИ́ТИСЯ див. розрізня́тися².  Словник української мови у 20 томах
3. розрізнитися — РОЗРІЗНИ́ТИСЯ див. розрі́знюватися.  Словник української мови в 11 томах
4. розрізнитися — Розрізня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. розрізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раздѣляться, раздѣлиться, разлучаться, разлучиться, пойти разными путями. Як же почули Олену, так зараз і розрізнились, неначе й не вони. Кв. І. 40. Ой у полі, в полі три дороги — треба розрізнитись. Мет. 364.  Словник української мови Грінченка