розскиглитися
розски́глитися
-люся, -лишся, док., розм.
1》 Почати сильно вищати, скиглити (про собак і т. ін.).
|| Почати жалібно стогнати, надокучливо скаржитися (про людей).
|| Почати скиглити, видавати звуки, що нагадують жалібний плач (про птахів).
2》 перен. Почати утворювати одноманітні високі й різкі звуки (про предмети).
Великий тлумачний словник сучасної української мови