Великий тлумачний словник сучасної мови

розсновувати

розсно́вувати

-ую, -уєш, недок., розснувати, -ую, -уєш, док., перех., рідко.

Розкручувати, розвивати що-небудь змотане; знімати з чого-небудь намотане.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсновувати — розсно́вувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. розсновувати — РОЗСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., що, рідко. Розкручувати, розвивати що-небудь змотане; знімати з чого-небудь намотане. * Образно. Чіпка не по літах неньчина пам'ять дбайливо розсновує золоті ниті народної поезії (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розсновувати — РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати.  Словник синонімів української мови
  4. розсновувати — РОЗСНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСНУВА́ТИ, ую́, ує́ш, док., перех., рідко. Розкручувати, розвивати що-небудь змотане; знімати з чого-небудь намотане.  Словник української мови в 11 томах