Великий тлумачний словник сучасної мови

розсупонити

розсупо́нити

див. розсупонювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розсупонити — розсупо́нити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розсупонити — РОЗВ'Я́ЗУВАТИ (роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного); РОЗШМО́РГУВАТИ, РОЗСУПО́НЮВАТИ розм. (зав'язку, петлю, вузол тощо); РОЗШНУРО́ВУВАТИ, РОЗПУСКА́ТИ (шнурок, тасьму тощо). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розсупонити — РОЗСУПО́НИТИ див. розсупо́нювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. розсупонити — Розсупо́нити, -ню, -ниш гл. Развязать супоню.  Словник української мови Грінченка