розсіяний

розсі́яний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсіяти.

|| розсіяно, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Розкиданий на великому просторі, розташований рідко.

3》 у знач. прикм., фіз. Поширений у різних напрямках на великому просторі або на значній площі, ослаблений щодо ступеня вияву сили, енергії чого-небудь.

4》 у знач. прикм. Який не може або не вміє зосередитися на чому-небудь; неуважний.

Значення в інших словниках

1. розсіяний — розсі́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розсіяний — 1. розпорошений, розкиданий, розселений, див. діяспора 2. неуважний 3. це насіння на полі  Словник чужослів Павло Штепа
3. розсіяний — РОЗСІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розсі́яти. Для вловлювання найдрібніших радіоактивних речовин, розсіяних в атмосфері, важливою деталлю є рамки, обтягнуті найтоншими нитками (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розсіяний — РОЗСІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсі́яти. Для вловлювання найдрібніших радіоактивних речовин, розсіяних в атмосфері, важливою деталлю є рамки, обтягнуті найтоншими нитками (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах