Великий тлумачний словник сучасної мови

розтати

розта́ти

див. розтавати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтати — розта́ти 1 дієслово доконаного виду розчинитися; перейти в рідкий стан тощо розта́ти 2 дієслово доконаного виду полагіднішати; розчулитися  Орфографічний словник української мови
  2. розтати — РОЗТА́ТИ див. розтава́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтати — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути.  Словник синонімів української мови
  4. розтати — Розта́нути і розта́ти, -та́ну, -та́неш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтати — РОЗТА́ТИ див. розтава́ти.  Словник української мови в 11 томах