розтепірчений
розтепі́рчений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтепірчити.
|| у знач. прикм. Розтепірчені пальці.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозтепі́рчений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розтепірчити.
|| у знач. прикм. Розтепірчені пальці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови