Великий тлумачний словник сучасної мови

розтепірчувати

розтепі́рчувати

-ую, -уєш, недок., розтепірчити, -чу, -чиш, док., перех., діал.

Широко розставляти, розсувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтепірчувати — розтепі́рчувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розтепірчувати — РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЕПІ́РЧИТИ, чу, чиш, док., що, діал. Широко розставляти, розсувати. Розтепірчила пальці та й показує (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  3. розтепірчувати — РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
  4. розтепірчувати — РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТЕПІ́РЧИТИ, чу, чиш, док., перех., діал. Широко розставляти, розсувати. Розтепірчила пальці та й показує (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах