розтиканий

розти́каний

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтикати.

|| розтикано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. розтиканий — розти́каний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтиканий — РОЗТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розти́кати. Розтикані вздовж берега каналу прапорці .. ніби вітали довгожданого гостя – воду (Іван Ле); Він обмацав свої капітали, розтикані по тайниках, і підвівся в рішучості (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. розтиканий — РОЗТИ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розти́кати. Розтикані вздовж берега каналу прапорці.. ніби вітали довгожданого гостя — воду (Ле, Міжгір’я, 1953, 280); Він обмацав свої капітали, розтикані по тайниках, і підвівся в рішучості (Гончар, Таврія, 1952, 79).  Словник української мови в 11 томах