Великий тлумачний словник сучасної мови

розторгувати

розторгува́ти

див. розторговувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розторгувати — розторгува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розторгувати — РОЗТОРГУВА́ТИ див. розторго́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розторгувати — ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев.  Словник синонімів української мови
  4. розторгувати — РОЗТОРГУВА́ТИ див. розторго́вувати.  Словник української мови в 11 томах