Великий тлумачний словник сучасної мови

розточувальний

розто́чувальний

-а, -е.

Стос. до розточування. Розточувальні роботи.

|| Признач. для розточування.

Розточувальний верстат — металорізальний верстат, на якому різцем або іншим інструментом розточують отвори, нарізують різьбу, обточують циліндричні поверхні тощо.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розточувальний — розто́чувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розточувальний — РОЗТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи; // Признач. для розточування. Найбільш поширені такі групи металорізальних верстатів: токарні, свердлильні і розточувальні, фрезерні, стругальні, шліфувальні (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. розточувальний — РОЗТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е. Стос. до розточування. Розточувальні роботи; // Признач. для розточування. Найбільш поширені такі групи металорізальних верстатів: токарні, свердлильні і розточувальні, фрезерні, стругальні, шліфувальні (Слюс.  Словник української мови в 11 томах