Великий тлумачний словник сучасної мови

розтринькати

розтри́нькати

див. розтринькувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтринькати — розтри́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтринькати — РОЗТРИ́НЬКАТИ див. розтри́нькувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтринькати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розтринькати — Розтри́нькати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтринькати — РОЗТРИ́НЬКАТИ див. розтри́нькувати.  Словник української мови в 11 томах