Великий тлумачний словник сучасної мови

розтручати

розтруча́ти

-аю, -аєш і розтручувати, -ую, -уєш, недок., розтрутити, -учу, -утиш, док., перех., діал.

Розштовхувати, розганяти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтручати — розтруча́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розтручати — РОЗТРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., кого, діал. Розштовхувати, розганяти. Дивиться Тарас, біжить і мама, розтручає всіх (С. Ковалів); – Жандарми кинулися розтручувати людей (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтручати — РОЗТРУЧА́ТИ, а́ю, а́єш і РОЗТРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРУ́ТИТИ, у́чу, у́тиш, док., перех., діал. Розштовхувати, розганяти. Дивиться Тарас, біжить і мама, розтручає всіх (Ков., Світ.., 1960, 41); — Жандарми кинулися розтручувати людей (Фр.  Словник української мови в 11 томах