Великий тлумачний словник сучасної мови

розтурбувати

розтурбува́ти

див. розтурбовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтурбувати — розтурбува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтурбувати — РОЗТУРБУВА́ТИ див. розтурбо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтурбувати — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ...  Словник синонімів української мови
  4. розтурбувати — РОЗТУРБУВА́ТИ див. розтурбо́вувати.  Словник української мови в 11 томах