Великий тлумачний словник сучасної мови

розтяти

розтя́ти

див. розтинати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтяти — розтя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтяти — РОЗТЯ́ТИ див. розтина́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розтяти — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розтяти — Розтя́ти, розітну́, -тнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтяти — РОЗТЯ́ТИ див. розтина́ти.  Словник української мови в 11 томах