Великий тлумачний словник сучасної мови

розформовувати

розформо́вувати

-ую, -уєш, недок., розформувати, -ую, -уєш, док., перех.

Припиняти існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розформовувати — розформо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розформовувати — Розв'язувати, розв'язати, порозв'язувати, закривати, закрити, позакривати, припиняти, припинити, поприпинати, спиняти, спинити, поспиняти, розганяти, розігнати, порозгоняти  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розформовувати — РОЗФОРМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Припиняти існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці. Наїхали жандарми, знайшли в солдатів листівки, виявили призвідців. Батальйон розформували, а його заслали (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. розформовувати — РОЗФОРМУВА́ТИ (припинити існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці), РОЗКАСУВА́ТИ. — Недок.: розформо́вувати, розкасо́вувати. Наїхали жандарми, знайшли в солдатів листівки, виявили призвідців.  Словник синонімів української мови
  5. розформовувати — РОЗФОРМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗФОРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Припиняти існування чого-небудь як цілого, як організованої одиниці. Наїхали жандарми, знайшли в солдатів листівки, виявили призвідців. Батальйон розформували, а його заслали (Мушк., Серце.., 1962, 311).  Словник української мови в 11 томах