розхотіти

розхоті́ти

-очу, -очеш, док., перех., розм.

Перестати хотіти, втратити якесь бажання.

Значення в інших словниках

1. розхотіти — розхоті́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розхотіти — РОЗХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., що, розм. Перестати хотіти, втратити якесь бажання.  Словник української мови у 20 томах
3. розхотіти — РОЗХОТІ́ТИ, о́чу, о́чеш, док., перех., розм. Перестати хотіти, втратити якесь бажання.  Словник української мови в 11 томах