Великий тлумачний словник сучасної мови

розцінити

розціни́ти

див. розцінювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розцінити — розціни́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. розцінити — ОЦІ́НЮВАТИ кого, що (визначати вартість кого-, чого-небудь), ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ, РОЗЦІ́НЮВАТИ, ОТАКСО́ВУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯ до кого-чого (визначаючи придатність, цінність). — Док.: оцінити, оцінува́ти, поцінува́ти розм. поціни́ти розм.  Словник синонімів української мови
  4. розцінити — Розціни́ти, -ціню́, -ці́ниш, -нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розцінити — РОЗЦІНИ́ТИ див. розці́нювати.  Словник української мови в 11 томах
  6. розцінити — Розцінити, -ню́, -ниш гл. = розцінувати. Розцінили всякий ступінь землі. К. (О. 1861. І. 310).  Словник української мови Грінченка