розчіплюватися

розчі́плюватися

-ююся, -юєшся і розчіплятися, -яюся, -яєшся, недок., розчепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. розчепляться; док.

1》 Роз'єднуватися, розтискатися (про що-небудь зчеплене, стиснуте).

|| Роз'єднуючи зчеплені руки, відходити один від одного.

2》 перен., розм. Переставати спілкуватися з тим, хто надокучає, заважає кому-небудь.

Значення в інших словниках

1. розчіплюватися — розчі́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розчіплюватися — РОЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і РОЗЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. розче́пляться і РОЗЧІ́ПИТИСЯ, чі́плюся, чі́пишся; мн., розчіпляться; док. 1. Роз'єднуватися, розтискатися (про що-небудь зчеплене, стиснуте).  Словник української мови у 20 томах
3. розчіплюватися — РОЗЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і РОЗЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. розче́пляться; док. 1. Роз’єднуватися, розтискатися (про що-небудь зчеплене, стиснуте). Побілілі від напруження пальці розчепилися.  Словник української мови в 11 томах