Великий тлумачний словник сучасної мови

розшалітися

розшалі́тися

-іюся, -ієшся, док., діал.

Розбушуватися.

|| Розлютуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розшалітися — розшалі́тися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розшалітися — РОЗШАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (І. Франко); * Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (О. Кобилянська); // Розлютуватися. Ідуть дараби рікою. Баба, розшалівшися, підбігає до берега, виставляє камінь і кричить до керманичів (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  3. розшалітися — РОЗБУШУВА́ТИСЯ (про море, річку тощо — стати дуже неспокійним, бурхливим), РОЗБУ́РХАТИСЯ, РОЗХОДИ́ТИСЯ, РОЗШАЛЕНІ́ТИ, РОЗШАЛЕНІ́ТИСЯ розм., РОЗГУЛЯ́ТИСЯ розм., РОЗШАЛІ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
  4. розшалітися — РОЗШАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., діал. Розбушуватися. Гей, розшалілась буря люта! (Фр., X, 1954, 314); *Образно. Страшний жаль розшалівся в його душі (Коб., II, 1956, 200); // Розлютуватися. Ідуть дараби рікою.  Словник української мови в 11 томах