Великий тлумачний словник сучасної мови

розширювальний

розши́рювальний

-а, -е, спец.

Який розширює, признач. для розширювання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розширювальний — розши́рювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. розширювальний — РОЗШИ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е. Який розширює, признач. для розширювання. “Російсько-український словник з теплотехніки та газотехніки” (К., 1962) фіксує такі варіантні утворення: (бачок) розширювальний – розширний, (башта) охолодна – охолоджувальна (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. розширювальний — РОЗШИ́РЮВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Який розширює, признач. для розширювання.  Словник української мови в 11 томах