розісланий
розі́сланий
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати I.
|| розіслано, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розіслати II.
2》 у знач. прикм. Якого простелили, розправивши кінці.
Великий тлумачний словник сучасної української мови