Значення в інших словниках
-
розіходитися —
розіхо́дитися дієслово недоконаного виду розходитися рідко
Орфографічний словник української мови
-
розіходитися —
(по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися...
Словник синонімів Караванського
-
розіходитися —
РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися.
Словник української мови у 20 томах
-
розіходитися —
ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил.
Словник синонімів української мови
-
розіходитися —
РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися.
Словник української мови в 11 томах
-
розіходитися —
Розіхо́дитися, -джуся, -дишся сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл. 1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Левиц. І. 26. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно. Мет. 51.
Словник української мови Грінченка