роз'їжджувати

роз'ї́жджувати

-ую, -уєш, недок., роз'їздити, -їжджу, -їздиш, док., перех., рідко.

1》 Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).

2》 Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. роз'їжджувати — роз'ї́жджувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. роз'їжджувати — РОЗ'Ї́ЖДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗ'Ї́ЗДИТИ, ї́жджу, ї́здиш, док., що, рідко. 1. Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). 2. Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). Роз'їздили греблю (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах