ромбик

ро́мбик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до ромб.

Значення в інших словниках

1. ромбик — ро́мбик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ромбик — РО́МБИК, а, ч. Зменш. до ромб. Вишивається він [киптарик] тепер жовтою і оранжевою нитками, де переважають геометричні орнаменти – кривульки і ромбики (з наук. літ.); Оникійович в'яже сіті. На долівці коло дідових ніг все довшає смужка сплетеного в рівні ромбики прядива (М. Іщенко).  Словник української мови у 20 томах
3. ромбик — РО́МБИК, а, ч. Зменш.-пестл. до ромб. Вишивається він [киптарик] тепер жовтою і оранжевою нитками, де переважають геометричні орнаменти — кривульки і ромбики (Нар. тв. та етн., 3, 1968, 69).  Словник української мови в 11 томах