рубаний
ру́баний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до рубати.
2》 у знач. прикм. Одержаний унаслідок рубання, подрібнення гострим знаряддям; дрібний, порубаний.
3》 у знач. прикм. Зроблений, нанесений зброєю, яка рубає.
|| Який має багато таких ран.
4》 у знач. прикм., рідко. Те саме, що рублений 2).
5》 у знач. прикм., перен., розм. Уривчастий і різкий, без плавних переходів у звучанні.
Великий тлумачний словник сучасної української мови