рукодавник

рукода́вник

-а, ч., зах.

Кінець косовища, за якого тримаються лівою рукою.

Значення в інших словниках

1. рукодавник — Рукодавник, -ка м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.  Словник української мови Грінченка