рябіти
рябі́ти
-ію, -ієш, недок.
1》 Ставати рябим (у 1, 2 знач.).
2》 тільки 3 ос. Укриватися брижами, дрібними хвилями (про водну поверхню).
3》 Вирізнятися рябизною з-поміж чого-небудь, на тлі чогось.
|| чим, від чого. Бути рябим.
|| Виднітися на якому-небудь фоні у вигляді плям.
|| Невиразно виднітися вдалині; маячити.
4》 чим, перен. Рясніти чим-небудь, що часто повторюється, зустрічається.
|| безос.
5》 у сполуч. зі сл. в очах. Розпливатися, зливатися від напруження зору, мерехтіти перед очима внаслідок швидкого руху і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови