Великий тлумачний словник сучасної мови

рясниця

рясни́ця

див. рясиця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рясниця — Рясни́ця. Вія. Навколо її уст лежали риса завзятої рішучості, повіки були спущені, їх довгі темні рястці чудово відбивали від білих, як сніг, лиць (Коб., Природа, 18) // пол. rzęsa — вія.  Українська літературна мова на Буковині
  2. рясниця — Рясни́ця, -ці ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.  Словник української мови Грінченка