Великий тлумачний словник сучасної мови

рівець

ріве́ць

-вця, ч.

Зменш. до рів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. Рівець — Ріве́ць іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
  2. рівець — РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контр-адмірал легко перестрибнув через рівець (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
  3. рівець — Ріве́ць, -вця́, -це́ві, в -вці́; -вці́, -вці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рівець — РІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. Зменш. до рів. Контрадмірал легко перестрибнув через рівець (Кучер, Чорноморці, 1948, 171).  Словник української мови в 11 томах
  5. рівець — Рівець, -вця м. ум. отъ рів.  Словник української мови Грінченка