Великий тлумачний словник сучасної мови

рідкість

рі́дкість

-кості, ж.

1》 Властивість за знач. рідкий 3-6).

2》 Предмет, жива істота, явище і т. ін., що бувають, трапляються рідко. Бібліографічна рідкість.

На рідкість — дуже, надзвичайно.

Не рідкість — часто буває, трапляється.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. рідкість — рі́дкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. рідкість — Раритетність; (музейна) рідкісна річ, раритет; рідкощі.  Словник синонімів Караванського
  3. рідкість — див. раритет  Словник чужослів Павло Штепа
  4. рідкість — РІ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. рідки́й 3–6. У мідному віці сфера застосування металу була дуже обмежена. Пояснюється це не тільки відносною рідкістю родовищ міді й трудністю доставки її, а й тим...  Словник української мови у 20 томах
  5. рідкість — РІ́ДКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість за знач. рідки́й 3-6. У мідному віці область застосування металу була дуже обмежена. Пояснюється це не тільки відносною рідкістю родовищ міді і трудністю доставки її, а й тим...  Словник української мови в 11 томах