сабіни

сабі́ни

-ів, сабіняни, -нян, мн. (одн. сабінянин, -а, ч.; сабінянка, -и, ж.).

Давнє італійське плем'я, що жило у східній частині Середньої Італії.

Значення в інших словниках

1. сабіни — САБІ́НИ, ів, САБІ́НЯНИ, нян, мн. (одн. сабі́нянин, а, ч.; сабі́нянка, и, ж.). Давне італійське плем'я, що жило в східній частині Середньої Італії. Тим старосвітським звичаєм жили і сабіняни давні; Ромул його шанував (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
2. сабіни — САБІ́НИ, ів, САБІ́НЯНИ, нян, мн. (одн. сабі́нянин, а, ч.; сабі́нянка, и, ж.). Давне італійське плем’я, що жило в східній частині Середньої Італії. Тим старосвітським звичаєм жили і сабіняни давні; Ромул його шанував (Зеров, Вибр., 1966, 218).  Словник української мови в 11 томах