сакралізація

сакраліза́ція

I -ї, ж.

1》 Залучення у сферу релігійного регулювання різних форм громадської та індивідуальної свідомості, соціальних відносин, діяльності установ, людей.

2》 Процедура освячення різного роду предметів, завдяки чому вони набувають надприродних властивостей.

II -ї, ж., мед.

Вроджена аномалія поперековокрижового відділу хребта.

Значення в інших словниках

1. сакралізація — сакраліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сакралізація — САКРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Наділення людей, інших істот, предметів і явищ надприродними, священними і містичними ознаками або властивостями. Сакралізація Т. Шевченка завдає відчутної шкоди й Т. Шевченку, й суспільству, заважаючи демократизації останнього (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. сакралізація — Освячення, надання релігійного характеру світським явищам (напр., с. королівської влади).  Універсальний словник-енциклопедія