саксаган

саксага́н

-у, ч., діал.

Кінець, смерть.

Значення в інших словниках

1. саксаган — див. кінець  Словник синонімів Вусика
2. саксаган — Саксаган, -ну м. Конецъ, смерть. Борз. у. Там йому саксаган. Ном. № 14081.  Словник української мови Грінченка