самовпевнений

самовпе́внений

-а, -е.

Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін.

|| Який виражає впевненість у собі, свідчить про неї.

Значення в інших словниках

1. самовпевнений — самовпе́внений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. самовпевнений — (тон) рішучий, с. безапеляційний; самопевний.  Словник синонімів Караванського
3. самовпевнений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін. Як і всі вродливі хлопці, він був трохи самовпевнений, але намагався це приховати (В. Собко); Він стояв перед нею – молодий, самовпевнений.  Словник української мови у 20 томах
4. самовпевнений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді...  Словник синонімів української мови
5. самовпевнений — САМОВПЕ́ВНЕНИЙ, а, е. Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін. Як і всі вродливі хлопці, він був трохи самовпевнений, але намагався це приховати (Собко, Біле полум’я, 1952, 151); Він стояв перед нею — молодий, самовпевнений.  Словник української мови в 11 томах