Великий тлумачний словник сучасної мови

самогубний

самогу́бний

-а, -е.

Стос. до самогубства.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самогубний — самогу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. самогубний — САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства. Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї, – Та смерть сама до страдника прийшла (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. самогубний — САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства. Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї,— Та смерть сама до страдника прийшла (Рильський, І, 1956, 374).  Словник української мови в 11 томах