Значення в інших словниках
-
самогубний —
самогу́бний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
самогубний —
САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства. Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї, – Та смерть сама до страдника прийшла (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
-
самогубний —
САМОГУ́БНИЙ, а, е. Стос. до самогубства. Як чужаниця у своїй землі, Він навіть самогубної петлі Був зажадав у дикому відчаї,— Та смерть сама до страдника прийшла (Рильський, І, 1956, 374).
Словник української мови в 11 томах