Значення в інших словниках
-
самогубця —
самогу́бця іменник чоловічого або жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самогубця —
САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі .. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
-
самогубця —
САМОГУ́БЕЦЬ (той, хто сам позбавив себе життя), САМОГУ́БЦЯ, САМОВБИ́ВЕЦЬ, САМОВБИ́ВЦЯ.
Словник синонімів української мови
-
самогубця —
САМОГУ́БЦЯ, і, ч. і ж. Те саме, що самогу́бець. В свіжій могилі.. лежав похований сьогодні вранці самогубця (Смолич, II, 1958, 92).
Словник української мови в 11 томах