самодіяльник

самодія́льник

-а, ч., рідко.

Учасник самодіяльності (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. самодіяльник — самодія́льник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. самодіяльник — САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. самодіяльник — САМОДІЯ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.). На тому концерті виступали і колективно, і індивідуально самодіяльники села: хор, танцюристи, співаки, декламатори (Смолич, День.., 1950, 30).  Словник української мови в 11 томах