саможер

саможе́р

-а, ч., розм.

Той, хто картається, часто безпідставно, за якісь негаразди, біди, нещастя, що сталися з іншими людьми.

|| Той, хто постійно заздрить комусь, "з'їдаючи" себе.

Значення в інших словниках

1. саможер — Само́жер, -ра м. Себя ядущій. К. ХП. 53.  Словник української мови Грінченка