Великий тлумачний словник сучасної мови

самозаточувальний

самозато́чувальний

-а, -е, спец.

Який має здатність заточуватися (див. заточуватися I) у процесі роботи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самозаточувальний — самозато́чувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. самозаточувальний — САМОЗАТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Який має здатність заточуватися (див. зато́чуватися¹) в процесі роботи. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів.  Словник української мови у 20 томах
  3. самозаточувальний — САМОЗАТО́ЧУВАЛЬНИЙ, а, е, спец. Який має здатність заточуватися ( див. зато́чуватися¹) в процесі роботи. Не треба тепер витрачати час на заточування робочих органів культиваторів.  Словник української мови в 11 томах