самолікування

самолікува́ння

-я, с.

1》 Лікування самого себе без допомоги лікаря, без консультації з лікарем.

2》 Лікування хворого без лікарського втручання, завдяки дії захисних сил організму.

Значення в інших словниках

1. самолікування — самолікува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. самолікування — САМОЛІКУВА́ННЯ, я, с. Самостіне лікування себе від якої-небудь хвороби, інфекції тощо без звернення до лікаря. У боротьбі з заїканням не слід вдаватися до самолікування (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. самолікування — САМОЛІКУВА́ННЯ, я, с. Лікування самого себе без допомоги лікаря, без консультації з лікарем. У боротьбі з заїканням не слід вдаватися до самолікування (Наука.., 8, 1965, 24).  Словник української мови в 11 томах