Значення в інших словниках
-
самотник —
само́тник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
самотник —
САМО́ТНИК див. самі́тник.
Словник української мови у 20 томах
-
самотник —
САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері).
Словник синонімів української мови
-
самотник —
САМО́ТНИК див. самі́тник.
Словник української мови в 11 томах