Великий тлумачний словник сучасної мови

самотник

само́тник

див. самітник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самотник — само́тник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. самотник — САМО́ТНИК див. самі́тник.  Словник української мови у 20 томах
  3. самотник — САМІ́ТНИК (САМО́ТНИК рідше) (релігійний фанатик, який живе у відлюдному місці), ПУСТЕ́ЛЬНИК, ВІДЛЮ́ДНИК, АСКЕ́Т, СКИ́ТНИК, АНАХОРЕ́Т заст., ПУСТИ́ННИК заст.; ПЕЧЕ́РНИК (який живе в печері).  Словник синонімів української мови
  4. самотник — САМО́ТНИК див. самі́тник.  Словник української мови в 11 томах