самітний
самі́тний
-ітна, -ітне.
1》 Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий
|| Лише один; єдиний.
|| рідко. Безлюдний.
2》 Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам.
3》 Який не має сім'ї, рідних, близьких; одинокий; сам.
|| у знач. ім. самітний, -мітного, ч.; самітна, -мітної, ж. Людина, що не має родини або не живе в родині.
|| Який відбувається без сім'ї, рідних, близьких.
|| рідко. В якому живе одинока людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови