санктус

са́нктус

-а, ч.

Один з основних розділів католицької меси, що характеризується піднесено-урочистим звучанням.

Значення в інших словниках

1. санктус — (лат. Sanktus Domynus — святий Боже) — розділ католицької меси, розташований між Кредо і Агнус Деї. С. характеризується піднесено-урочистим звучанням і разом з Бенедиктус складає основний розділ меси.  Словник-довідник музичних термінів