Великий тлумачний словник сучасної мови

сантур

санту́р

-а, сантурі, невідм., ч.

Струнний ударний музичний інструмент типу цимбалів, поширений в країнах Сходу, Закавказзі, Азії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. сантур — = сантурі (арабс. від гр. psaltery — псалтерій) — струнний ударний інструмент типу цимбал, з трапецієподібним корпусом і металевими струнами. Звук видобувається дерев’яними паличками. Поширений в країнах Сходу, Китаї, Закавказзі, Азії.  Словник-довідник музичних термінів
  2. сантур — санту́р, санту́ри струнний ударний музичний інструмент типу цимбал, поширений у Закавказзі.  Словник іншомовних слів Мельничука