сарана

сарана́

-и, ж.

1》 Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність.

|| збірн.

Перелітна сарана — сарана з крилами, що може перелітати на великі віддалі.

Піша сарана — безкрила сарана, що пересувається по землі.

2》 збірн., перен., зневажл. Велика кількість людей як уособлення зажерливої та руйнівної сили.

|| розм. Про тих, кого важко нагодувати.

Значення в інших словниках

1. сарана — сарана́ іменник жіночого роду збірн.  Орфографічний словник української мови
2. сарана — САРАНА́, и́, ж. 1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; // збірн. Велика кількість цих комах.  Словник української мови у 20 томах
3. сарана — як (мов, на́че і т. ін.) сарана́. 1. зі сл. лі́зти, су́нути і т. ін. Великою масою, навально. — Ляхи запрягли нас у ярмо, живуть з нашої праці, а москвини, як сарана, лізуть до нас, заводять панщину (М.  Фразеологічний словник української мови
4. сарана — Сарана́, -ни́, -ні́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сарана — САРАНА́, и́, ж. 1. Комаха, схожа на коника, яка перелітає величезними зграями, знищує посіви і рослинність; небезпечний шкідник сільського господарства; // збірн. Велика кількість цих комах.  Словник української мови в 11 томах
6. сарана — Сарана, -ни ж. Саранча. Накочувала сарана. Ном. № 9246.  Словник української мови Грінченка