сатисфакція
сатисфа́кція
-ї, ж., заст.
1》 У богослов'ї католицизму – задоволення, що його нібито дістає Бог, караючи людей за гріхи.
2》 Почуття приємності; задоволення.
3》 У феодально-дворянському побуті – утамування почуття образи, перев. у формі поєдинку, дуелі з особою, яка образила.
Дати сатисфакцію — прийняти виклик на дуель.
Великий тлумачний словник сучасної української мови