Великий тлумачний словник сучасної мови

свекрушин

свекру́шин

-а, -е.

Прикм. до свекруха; належний свекрусі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. свекрушин — свекру́шин прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. свекрушин — СВЕКРУ́ШИН, а, е. Прикм. до свекру́ха; належний свекрусі. [Химка:] Свекрушина дитина занедужала (М. Кропивницький); Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі (І. Нечуй-Левицький); Гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. свекрушин — Свекру́шин, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. свекрушин — СВЕКРУ́ШИН, а, е. Прикм. до свекру́ха; належний свекрусі. [Xимка:] Свекрушина дитина занедужала (Кроп., III, 1959, 231); Свекрушин докір полетів проз її вуха й не зачепив душі (Н.-Лев., II, 1956, 323); Гостре лице свекрушине набиралося гнівом, палахкотіла шия (Горл., II, 1959, 235).  Словник української мови в 11 томах
  5. свекрушин — Свекрушин, -а, -е Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.  Словник української мови Грінченка